Поетичний вечір Артема Бебика в Чернігові

Я повернувся додому та привіз прекрасні спогади про Чернігів. Це стародавнє місто вразило красою та неймовірним спокоєм - повна протилежність вкрай суєтливому Києву, розташованому за півтори години їзди від Чернігова.

Від початку я їхав у гості до старого друга. Разом ми відвідали багато цікавих місць, особливо вразили монастирські печери, де я відчув на собі частинку того крайнього аскетизму, якому сповна віддавалися ченці.

І, врешті-решт, виступ. Не дарма ж стаття називається Поетичний вечір Артема Бебика  Чернігові. Адже так вийшло, що несподівано для мене до мого дружнього візиту організували сольний літвечір. От і зачитав поетичний хіп-хап у Варенік'с паб.


Атмосфера була дружня, хоча чернігівці, либонь, відчували певну незручність в деяких моментах, бо не звикли до мого стилю на відміну від тих же миколаївців. Проте з ходом читання люди розслабилися та отримували задоволення. Один чолов'яга навіть спробував посперечатися, чи є мої вірші віршами (дивний, адже набір слів від того, що його якось інакше назвуть, не перестане бути набором слів). Дуже радий, що моя поезія викликає такий резонанс.

Власне, писати багато не хочу, бо чернігівці були до мене вельми дуже уважні та навіть зняли відео, яке краще передасть атмосферу вечору, тим паче що воно модне чорно-біле. Його нижче й представляю.



Вечір я розпочав, звісно ж, "Гімном епохи". Окрім перевірених часом хітів, читав також багато нових віршів, які раніше викладав у постах про мінімалізм у поезіїта про філософські божевільні вірші. Деякі твори я оприлюднив на чернігівській сцені уперше, тож їх і викладаю нижче.

Калина.
Спілі вуста
Менструальної цноти.

03.08.2013

Найцікавіше, що вірш написав раніше, ніж побачив прекрасну калинув Чернігові.

Розслаблений.
Ідея.
Напружився.
Забув.
І злюся,
що забув.
Мозок
Горить
Від напруги.
Хочу згадати.
Не можу.
Заморився.
Забив.

Розслабився.
Згадав.
Ожив.

03.08.2013


На головному проспекті
Крізь галас машин
Співи зачарованого лісу.

Миколаїв не перестає дивувати.

03.08.2013


Я Революціонер
А ви лалки
Бо я не мастурбую вдома.

14.08.2013


Чернігівські друзі подбали й про фотографії. Деякі фото з виступу вже виклали на одному чернігівському часописі. Окрема подяка Григорієві Коцюрі (власне, до нього і їхав у гості).







Люди виходили після літвечору та висловлювали захоплення. Радий позитивним враженням глядачів, я приєднався до афтепаті, яка закінчилася... сном, звісно ж.