Філософія чи божевілля? Нові вірші Артема Бебика

На моєму виступі в Одесі одна слухачка запитала, чи цікавлюся я філософією, оскільки мої віршіздалися їй досить філософськими. Питання мене дещо збентежило, адже філософією в традиційному західному розумінні я давно не захоплююся.


Своїм віршам же я взагалі не намагався приписувати якийсь стиль, тим паче, що він постійно змінювався. Наприклад, останнім часом з моєї поезії зникли матюки, а за духом вони стали нагадувати хайку. Не подумайте, що я почав негативно ставитися до матюків, либонь просто перестав бачити в них необхідний наразі засіб поетичного вираження. Чи вплинуло це кращим чином - вирішувати вже не мені.

Отже, хочу запропонувати нову серію власних верлібрів.


Зжатись, розжатись.
Вібрація.
Зжатись, розжатись.
Вібрація триває.
Зжатись, розжатись.
Вібрація триває вічно.
Зжатись, розжатись,
Вібрація триває вічно й циклічно.

Світ вібрує, людина вібрує,
Повітря вібрує, оргазм вібрує,
М'яз вібрує, душа вібрує,
Стіл вібрує, звук вібрує.
І не забуваймо про Резонанс Шумана.

За еон вибухає й стискається Всесвіт.

Струни, атоми, кварки.

Ніббана - зупинка вібрації.

Дзен - вібросвіт-як-він-є.

04.07.2013


Я линув до Бога.
Побачив.
А потім злякався, що з ним і лишуся.
Тому повернувся й забув.

12.07.2013


Я боявся,
Забував, що боявся.
Я боявся,
А потім перебоявся.

12.07.2013


Я страждаю.
І стражданням моїм нема кінця,
Доки не зникне
Кінець.

17.05.2013


Хто є я?
А ти?
Я не знаю.
(Я відчуваю.)

15.05.2013


Все - порожнеча.
Все - Бог.
Все - Дао.
Все - Будда.
Все - Я.

17.07.2013


О, Буддо,
Ти величний, довершений.
Ти і я, і вона.
Ти осяяння мить.
Ти звичайний, простий.
Ти усюди, і ні.
Неймовірний,
Неповторний.
Ти
Гівно
На паличці.

04.07.2013