Улітку я писав багато, і, як свідчили знайомі, якість поезії зросла. Можливо, це через те, що взявся за експерименти з новими формами. Хоча може ліпше сказати - з добре забутими старими, бо верлібри з довільною римою я писав ще років 5 тому. Однак зараз, звісно ж, більше досвіду, чуття і бла-бла-бла, тим-то виходить цікавіше.
Отже, підведу підсумки літа літнім же циклом. Знайомі свідчили, що почав писати інше. Що ж, не мудра річ роздивитись, як замінилась стилістика: обросла обсягом, наситилась міжрядковими спонтанними асонансними римами, більше лірики, менше кітчу. І, звісно ж - наполегливі пошуки, пошуки, пошуки істини - чи то пак через форму, чи через графіку, чи через теми. Хтось звинуватить - забогемився. Та мені похуй.
Що ще змінилось конкретно? Одійшов од хронологічності, на дати написання забив. Це вірші, а не консерви. Тим-то твори тут викладатиму за класифікацією стилістики (особистою):
- Аванґард
- Ліричне
- Соц
- Вумничання (фелазаврія)
- Патріотичне
- Еко-ко-кологічне
- Хіканське
- Легка наркоманія
- Тяжка героїнова залежність
![]()
Отже, годі слів, нижче - вірші за літо 2014:
Дзен гітариста Прилуки
Дзень
Дзень дзень
Дзень
Дзень дзень
Дзень дзень
Бздинь
07.06.2014
Боже мій Боже
Який же прекрасний світ
Я хочу кричати це всім
Звід неба утиканий
Кришталево чистими зірками
Духм’яна шовкошкіра юнки
Ріка тече ріка пливе у невідь інших берегів
І тиша цвіркунів
Я, далебіг,
Далеко біг
Плигав по плесу
Вгору горі вверх
Зірок торкався
Цілував
Які кричали німизною
Холодним палом пригортались
Ятрили водограй душі в
Оргазмотронній залі
Що вибухала світлом зір
Вир
Сотень тисячі́в мільйонів
Супер-нова
За хвилю зводилась нінащо
Я гашу горілий вакуум
Я пахну згарищем знемоги
Я – вічне плесо,
Хвилею
Верстаю
Дорогу
Від Бога
До Бога
Похмілля розчавить твій сон
Знов одгукнеться луна в серці твоїм
Це вона
Богиня забутих світів
Перламутровий одблиск напалму душі
Краще й не згадувать
Ні, так не буває
Розпустнику
Терпи
Цей вогонь без водички
Жуй активоване вугілля не запиваючи водою
Підкидай у піч
Аж до чорноти на губах, як учорашня грішна глупа ніч
Його гіркота - єпитимія
Лише вона понищить
Твої гріхи проти Богині
Відтак омиє життєдайна хлюща
І ти очищений. Амінь.
Макоцвітні гори
Ждуть
Їхній поклик
Прориває каламуть метушні
Почуй…
Забудь про екзистенційну порожнечу
Торуй за покликом цвітків
І просто будь
Тим макогоном
Що виду́шить з маку
Суть, заклечану
Диявол прибуває вві сні
На крилах нічних пацюків
Заплутується у волоссі сну
Охочий до молодих невинних душ
Але моя нащо йому?
Струс крижаного щура
В осерді
Пробудив
Кажу собі Не озирайся
Може за раменом
Чигає на мене нагла смерть
Жахливий какодемон
Інферно, архетип чорта
Що виліз з мого сновиддя
І смика нерви пазурами пекла
Ех, знав би я…
Знав би я, що він прийде
Я б тішився більше зорями
Я б любив людей більше
Я був би незгірше самого Ра
Що гріє все навколо
Та навіть Амон убиває росу
Навіть РаАмон помре вбиваючи останню росу
Дійсно, чи є взагалі сенс?
Дияволе, чи є взагалі сенс усьому цьому?
Я озирнувся поспитати, а там
Лише
Ніч
Самота
Навіть чорт не чига на нічних пацюків
Тільки я
Сам-один
Тільки я
Мазюнки хмар на небі
Сонцем напоєні
Зафарблені в мусяндж
Немов ладні кралі з рум'янцем на щоках
Але на відміну від хмар вони земні, сумні, без світла
Навколо ходять
Готові на все
Аби лише хто поділився промінчиком
Аби лише не плакати на самоті
Аби лише знайти
Те, що зігріє своїм падінням
Ти вже летиш?
Ти вже голосиш вродою до мене?
Стій!
Я не свіча і не свічадо
Я темнозір, за горизонтом подій загубишся
Не підлітай, хмаринко
Тут нема тепла, хіба чорна діра
Завгрубшки з вагани повії
Точені брови
Чорні-пречорні
Вигином звились контрастним
Мовби талія кралі
Чиї струни співають подалі
Від хижих мужчин
З мармуру личко
Спалює няшністю блідість
Його риси – лялькові
Як найживіше
Чорна коса – зажмучений спрут
Що мої груди стисне зненацька
Я не чекатиму підступу, ні
Тільки ахну від щастя
Я так давно не спілкувався з людиною
Начебто я хрестоносець самотности
Начебто я колібрі в окияні одиноких акаунтів у соцмережі
Пурхаю
Висисаю всотую пучки емоцій
Сублімовані пристрасті
Стоси болю
Штаби пекла
Дари нездар
Що бояться знайти свій талан
Люди, ну скільки можна?
(Заганяти себе у вершу?
Скільки можна
Годувати апокаліптичних вершників
Грішним ділом?)
Най усім буде щастя
Всім здоровля
Многая літа
А ні
То стара пісня
А що но́ве? Що цікаве-нове́?
Книга Мертвих тибетців
свідчить про те,
Що не зашкодить тому,
Хто не має качества,
Те,
Що качества не має
За ковнір залляли лій, крижано-вогняний
Що є моці розплющую очі
Довкіл мерехтить червоний біль
Образа - найбезглуздіше з почуттів
Вона трубить зсередини осердя
І клює дзьобом зоб
Доцільно не зважати на це лезо
Що розтинає без причини трахею
Його криця не має сенсу
Тільки голод, що їсть добросердя
Тільки спрага, що п'є доброзичливість
Тільки пустка, що знищує тебе
Нащо цинізм?
Нащо бути таким грізним нігілістом?
Час опритомніти
Стати жовніром світла.
Що для людини є той надіб
Котрий вилікує душі відсутності?
Де та сокира-маятник,
Що протне стежку
Крізь хаотичний коловорот слів
Вавілонської бібліотеки?
Ех, якби його знайти
Щоб імпетом надихнуло
Цих переляканих
Самотніх Сумних
Дивних Чарівних
Незлих
Як пилосос засмоктує сам себе
І не може засмоктати.
Так і небо
Лоно, яке вічно родить
І не може вродити
Плід, зачатий
З душ ненароджених
Постмодерністів
Постъ-чорнобильськѣ Анциболоти у пôдкийôвськихъ вальпургоналіяхъ
Коніякъ лишає по здѣланім ковтку
Блаженний післясмак
Букетъ з дерев'(л)янної плоти
+
Це-два-аш-п'ять-о-аш присмак спирту
+
Aroma хвантазії
+
Солодке сперте повѣтря
По ті́м, по смик-смик пальним, одкриваю секретъ:
(Хвакторъ неочікуваности
Найлѣпше грає ролю)
для героїў з шишками від сосен
на латах
(бринчатьвисять)
і з узірцями килимів персидських
на шатах
(вгалюциногенуюють мислесхверу)
І кажен має пса-чорнобривця
Що шаткує
Върагів-проходимців-волоцюг-
На капусту
Римодехвіцит габаритами
То́нкими
виповнюю нехватку вербо-мелодіку
ритмо(римами)творчою власною
Взапахуй мѣжъ рядками розпашіле
Відставъ депресивне
Па-любэ=
вз'оре подвір'я очей
під каструлею маківки
грає въ кості
переможець
шансоном блотняком помізкôв'я
репом неполіткоректого суголосся
dubstep-i-breakcore'ом емоцій і мрій
меthадоновим πάθος'ом #sludge'у
стоўнер-д00мовим за серце беренним пустельним
american cascadian black
Θr'оjдизмом blastbeat'ує death zаліzо
перорально дриґжджить ґрайндкоръ
метикує наднайнесерйознішим та бойким загальним ебстракт irony хіп-хапъ
по-хвільозовськи
причинним suicidal BM
s.w.a.g.-ом pop'сятого R'n'B
той-ш(ч)о-одъ-бухла-захлинувся-блювотою
з клюбу 27
Джимі Гендріксомъ
Це 28 червня в рок-барі "Перехрестя".
Літературно-музичний вечір просто неба 13 липня
Ідея проведення заходу просто неба - чудова. Як ковток свіжого кисню після ядушливих приміщень рок-барів. Втілення теж на рівні. Зібралась хороша компанія.
Виступ у Дзен-кафе 2 серпня.
Буду радий вашим коментарям, критиці, відгукам тощо. Тільки прошу щиро - побільше агресії, чорнухи, наклепів, інтриґ, проклять і траленґу. Без срачів на блозі нудно.
P.S. Вам подобаються мої вірші? Хочете потримати їх у руці? Держать при собі? Перечитувать коли-не-коли? А коли? Та коли тільки серце забажа. Це не проблема в майбутньому - оскільки я збираюся видати поетичну збірку, яку розповсюджуватиму між усіма охочими задарма. Єдина проблема в сьогоденні - бракує грошей. Меценатів не маю, тож уся надія на свій трудовий горб і шанувальників моєї поезії. Підтримай отчизняне мистецтво гривнею! Бодай 2-3 грошових одиниці - це вже щось, це вже допоможе. Скинути меценатство можна на картку жидо-бандерівського ПриватБанку 5211 5373 3371 0981. Ім'я власника вам відоме. Дякую за увагу.
Отже, підведу підсумки літа літнім же циклом. Знайомі свідчили, що почав писати інше. Що ж, не мудра річ роздивитись, як замінилась стилістика: обросла обсягом, наситилась міжрядковими спонтанними асонансними римами, більше лірики, менше кітчу. І, звісно ж - наполегливі пошуки, пошуки, пошуки істини - чи то пак через форму, чи через графіку, чи через теми. Хтось звинуватить - забогемився. Та мені похуй.
Що ще змінилось конкретно? Одійшов од хронологічності, на дати написання забив. Це вірші, а не консерви. Тим-то твори тут викладатиму за класифікацією стилістики (особистою):
- Аванґард
- Ліричне
- Соц
- Вумничання (фелазаврія)
- Патріотичне
- Еко-ко-кологічне
- Хіканське
- Легка наркоманія
- Тяжка героїнова залежність
Отже, годі слів, нижче - вірші за літо 2014:
Аванґард:
Дзен гітариста Прилуки
Дзень
Дзень дзень
Дзень
Дзень дзень
Дзень дзень
Бздинь
07.06.2014
***
Ліричне:
Боже мій Боже
Який же прекрасний світ
Я хочу кричати це всім
Звід неба утиканий
Кришталево чистими зірками
Духм’яна шовкошкіра юнки
Ріка тече ріка пливе у невідь інших берегів
І тиша цвіркунів
Я, далебіг,
Далеко біг
Плигав по плесу
Вгору горі вверх
Зірок торкався
Цілував
Які кричали німизною
Холодним палом пригортались
Ятрили водограй душі в
Оргазмотронній залі
Що вибухала світлом зір
Вир
Сотень тисячі́в мільйонів
Супер-нова
За хвилю зводилась нінащо
Я гашу горілий вакуум
Я пахну згарищем знемоги
Я – вічне плесо,
Хвилею
Верстаю
Дорогу
Від Бога
До Бога
***
Похмілля розчавить твій сон
Знов одгукнеться луна в серці твоїм
Це вона
Богиня забутих світів
Перламутровий одблиск напалму душі
Краще й не згадувать
Ні, так не буває
Розпустнику
Терпи
Цей вогонь без водички
Жуй активоване вугілля не запиваючи водою
Підкидай у піч
Аж до чорноти на губах, як учорашня грішна глупа ніч
Його гіркота - єпитимія
Лише вона понищить
Твої гріхи проти Богині
Відтак омиє життєдайна хлюща
І ти очищений. Амінь.
***
Макоцвітні гори
Ждуть
Їхній поклик
Прориває каламуть метушні
Почуй…
Забудь про екзистенційну порожнечу
Торуй за покликом цвітків
І просто будь
Тим макогоном
Що виду́шить з маку
Суть, заклечану
***
Диявол прибуває вві сні
На крилах нічних пацюків
Заплутується у волоссі сну
Охочий до молодих невинних душ
Але моя нащо йому?
Струс крижаного щура
В осерді
Пробудив
Кажу собі Не озирайся
Може за раменом
Чигає на мене нагла смерть
Жахливий какодемон
Інферно, архетип чорта
Що виліз з мого сновиддя
І смика нерви пазурами пекла
Ех, знав би я…
Знав би я, що він прийде
Я б тішився більше зорями
Я б любив людей більше
Я був би незгірше самого Ра
Що гріє все навколо
Та навіть Амон убиває росу
Навіть РаАмон помре вбиваючи останню росу
Дійсно, чи є взагалі сенс?
Дияволе, чи є взагалі сенс усьому цьому?
Я озирнувся поспитати, а там
Лише
Ніч
Самота
Навіть чорт не чига на нічних пацюків
Тільки я
Сам-один
Тільки я
***
Мазюнки хмар на небі
Сонцем напоєні
Зафарблені в мусяндж
Немов ладні кралі з рум'янцем на щоках
Але на відміну від хмар вони земні, сумні, без світла
Навколо ходять
Готові на все
Аби лише хто поділився промінчиком
Аби лише не плакати на самоті
Аби лише знайти
Те, що зігріє своїм падінням
Ти вже летиш?
Ти вже голосиш вродою до мене?
Стій!
Я не свіча і не свічадо
Я темнозір, за горизонтом подій загубишся
Не підлітай, хмаринко
Тут нема тепла, хіба чорна діра
Завгрубшки з вагани повії
***
Я пам'ятаю те кіно як ми кохались
Це не було з'єднання двох тіл в одне
це був Божий спів
Боже мій куди ми летіли
Буревій почуттів мить народження всесвітів
Шерех безгучного вибуху чорних дір
З нікуди в космічну веремію мрій
А тепер
Бухати курити
Дивитися рекламу фільми про любов і
Знов
Знов
Знов
Перед очима (тільки) титри
***
Точені брови
Чорні-пречорні
Вигином звились контрастним
Мовби талія кралі
Чиї струни співають подалі
Від хижих мужчин
З мармуру личко
Спалює няшністю блідість
Його риси – лялькові
Як найживіше
Чорна коса – зажмучений спрут
Що мої груди стисне зненацька
Я не чекатиму підступу, ні
Тільки ахну від щастя
***
Вглибшки 6,1”
У богіньку повії
на la petite morte судю-сь свѣдками-хрікциями
вглиб дірки цеброподібної (в сподѣ ввъ)
вологотертно застрѣлити гойний creampie’
(метко трахо-лоскотом в нервах випита наче серцем вино любови)
нѣжність рівень моці тѣлом заміряний 1.21 ґіґа-Watt
потужно до омріяних вабить циць розміру 2.5
переметнусь не зволікаючи не забуваючи стан
пост-орґазмічний сприяє отриманню дрожі
в жіночім шматові вроди прокочує пре найприємніші стропи наелектризованѣ
на дотик рожеві соски ммм… лобизати охота не лиш невинятку
а й дорослим чолам серйозно без молока без молозива
погри́зяти піддрочити це найсмачніше (бездѣльє) в земній юдолѣ
нема лучче й корисніше ніж-то смак і й аромат жêно-єства м’якенького заводного
***
Соц:
Хоч’те розповім про сучасних українських поетів?
Поети - вони ж йобнуті
І мають підтримувати цю репутацію
Вони мусять бухати
Дуже дуже багато
Коли набридне - курити Марію Іванівну
Або ще на чомусь торчати
А ще краще - все разом
(І жодних виправдань, що, мовляв, незнарошна
Якщо поет, то – все можна)
Окрім п'яних витівок
У поетів ще татухи та пірсинг
Щоб епатувати публіку своїм епіаренсом
Поети - вільні душі чи ще щось там
Виступають щиро тільки за вільне кохання
Коли насмілишся кинути, шо то за блядство
Будуть волати й захищатися Сартром
А якщо поет узагалі гомосексуаліст
То є й інші приклади захиститись:
Ґінзберґ, Орловскі та решта бітників
Знамениті за свої анальні рядки
Поети - особистості, розвинені всебічно
Мають цікаві інтереси
Література - то зрозуміло, за професією
Кінематограф, серіали - коли ліньки читати
Ліньки читати часто
Йога, езотерика, магія - щоб од поета віяло таїною й містикою
А щодо тих, хто дійсно займається
Треба ж якось організм очищувати після запійних марафонів
Політика, революція - поети борються за свободу
Гукають "Слава Україні!"навіть з тяжкого перепою
Ще люблять історію
Жеби бардзо архаїчним язиком писати зугарно
І виїбнутись - я знаю таке слово, я знаю
Без філософії теж нікуди
Почитав на Вікіпедії про Канта, Будду й Тому
І вже тру-фелазаврус
Вставляє у вірші алюзії
(Лайки вконтакті – це ж вам не жарти
Це одиниці виміру слави
А люди вимагають інтелектуальщини
Тож тре’ вдовольняти попит базару)
Гадаєте, я вихваляюсь
Маю на увазі, що я не такий як усі?
Крий Боже, я такий самий
І так само погано пишу вірші
Дворові алкаші
Поети - вони ж йобнуті
І мають підтримувати цю репутацію
Вони мусять бухати
Дуже дуже багато
Коли набридне - курити Марію Іванівну
Або ще на чомусь торчати
А ще краще - все разом
(І жодних виправдань, що, мовляв, незнарошна
Якщо поет, то – все можна)
Окрім п'яних витівок
У поетів ще татухи та пірсинг
Щоб епатувати публіку своїм епіаренсом
Поети - вільні душі чи ще щось там
Виступають щиро тільки за вільне кохання
Коли насмілишся кинути, шо то за блядство
Будуть волати й захищатися Сартром
А якщо поет узагалі гомосексуаліст
То є й інші приклади захиститись:
Ґінзберґ, Орловскі та решта бітників
Знамениті за свої анальні рядки
Поети - особистості, розвинені всебічно
Мають цікаві інтереси
Література - то зрозуміло, за професією
Кінематограф, серіали - коли ліньки читати
Ліньки читати часто
Йога, езотерика, магія - щоб од поета віяло таїною й містикою
А щодо тих, хто дійсно займається
Треба ж якось організм очищувати після запійних марафонів
Політика, революція - поети борються за свободу
Гукають "Слава Україні!"навіть з тяжкого перепою
Ще люблять історію
Жеби бардзо архаїчним язиком писати зугарно
І виїбнутись - я знаю таке слово, я знаю
Без філософії теж нікуди
Почитав на Вікіпедії про Канта, Будду й Тому
І вже тру-фелазаврус
Вставляє у вірші алюзії
(Лайки вконтакті – це ж вам не жарти
Це одиниці виміру слави
А люди вимагають інтелектуальщини
Тож тре’ вдовольняти попит базару)
Гадаєте, я вихваляюсь
Маю на увазі, що я не такий як усі?
Крий Боже, я такий самий
І так само погано пишу вірші
***
Дворові алкаші
Найпечальніші люди на світі
Я б оддав їм весь світ
Але світ їм не потрібен
Не поможе ні багатство, ні слава
Притлумити тягар існування
Не врятує кохання душі тих
Хто отруєний баченням
Тільки лиш оковита
Заливає сліпи до краю
І на денці чарок
Кожен васьок досягає
Особистого Раю
***
Вумничання (фелазаврія):
Коли на вулиці рано
На вулиці пусто
Я виходю на ґанок
Я дарую дих дусту
Я не знаю, що треба
Цій планеті Земля
Тільки знаю, що небо
Всім дарує свій чар
І можливо колись-то
Ми всі станемо разно
Та тепер ми з колиски
Одне одному в'язні
Але смерть всіх зрівняє
Стара прийде зненацька
Хоч тоді побуваєм
Ми всі в рівності й братстві
***
Я так давно не спілкувався з людиною
Начебто я хрестоносець самотности
Начебто я колібрі в окияні одиноких акаунтів у соцмережі
Пурхаю
Висисаю всотую пучки емоцій
Сублімовані пристрасті
Стоси болю
Штаби пекла
Дари нездар
Що бояться знайти свій талан
Люди, ну скільки можна?
(Заганяти себе у вершу?
Скільки можна
Годувати апокаліптичних вершників
Грішним ділом?)
Най усім буде щастя
Всім здоровля
Многая літа
А ні
То стара пісня
А що но́ве? Що цікаве-нове́?
Книга Мертвих тибетців
свідчить про те,
Що не зашкодить тому,
Хто не має качества,
Те,
Що качества не має
***
За ковнір залляли лій, крижано-вогняний
Що є моці розплющую очі
Довкіл мерехтить червоний біль
Образа - найбезглуздіше з почуттів
Вона трубить зсередини осердя
І клює дзьобом зоб
Доцільно не зважати на це лезо
Що розтинає без причини трахею
Його криця не має сенсу
Тільки голод, що їсть добросердя
Тільки спрага, що п'є доброзичливість
Тільки пустка, що знищує тебе
***
Нащо цинізм?
Нащо бути таким грізним нігілістом?
Час опритомніти
Стати жовніром світла.
Що для людини є той надіб
Котрий вилікує душі відсутності?
Де та сокира-маятник,
Що протне стежку
Крізь хаотичний коловорот слів
Вавілонської бібліотеки?
Ех, якби його знайти
Щоб імпетом надихнуло
Цих переляканих
Самотніх Сумних
Дивних Чарівних
Незлих
***
Од Гри
Наче перцем по носу
Ніби серце б'є жбурляєсь
Довбить по стосу
Вражень емоцій мрій
Цикл крові занозливий
Прорізає вен стіни
На погибель
Фрейдистській Трої
Аби зужалився повѣсті цій
Кожен хто тікає в запої
растафаріанські
***
Чому я люблю тебе, світе?
Ти ж наче такий потворний
Не підмитий від визівів крові
Що цвіркає з усіх пор
Певно, я міг би тебе любити
Навіть якби ти став красивим
Гармонійним щасливим
Утопією
***
Страва охолола
Можна їсти роли
А можна пиво пити
Коли завчасу купив
Життя - зосередження мрії
Хто коли-небудь
Невідь любив
***
Патріотичне:
Банка Рево на столі
Ноут, ебук, аркуші списані
Сприймаю пожарні сторінки онлайн ЗМІ
Тато за дверима кричить:
"Вішайте Раду і москалів!"
А я думаю "Дайте мир,
Приберіть терористів,
Дай, Боже, душам
Загиблих вояків
Спокою й вічності плід
Ісусе Хресте, спаси й сохрани
Душі невинні. Амінь"
***
Гонза – герой скитських
степів
Бронзов одлив
Курганів предковіцьких
Кочовиків, Вояків, Амазонок
Волелюбних захисників, носіїв кміті
Що панували в полях Таврійських
Споконвіку, метко
Давно загубилися наші предки
Але Гонза й досі влотосі на
могильнику
Медитує на шир, неосяжність
Гонить ци крізь гробниці
Во славу Скитів знаних,
народу доста відважного.
***
Еко-ко-кологічне:
Травень 2034
Травень. Трав нема.
Бо все згоріло дотла
Навкруг усюди пустка, чорна-пречорна зола.
І небо теж чорне.
Ще недавно гриби росли
Росли ясні-преясні, змагаючи сонце.
Пожива їхня - людські душі
А матінка - пиха.
Вітець - несамовите владолюбство
Яке ніколи не стиха.
Гнилоту сімені свого
Воно дало грибам-поганкам
Що все пожерли
Все пожерли
Самий лиш досвіток зостався.
Травень. Трав нема.
Бо все згоріло дотла
Навкруг усюди пустка, чорна-пречорна зола.
І небо теж чорне.
Ще недавно гриби росли
Росли ясні-преясні, змагаючи сонце.
Пожива їхня - людські душі
А матінка - пиха.
Вітець - несамовите владолюбство
Яке ніколи не стиха.
Гнилоту сімені свого
Воно дало грибам-поганкам
Що все пожерли
Все пожерли
Самий лиш досвіток зостався.
***
Сонце крізь листву
Я лежу на траві
Запах рясту
Мій
Він мій
Листи лоскоче
Листочки опадуть восени
А я буду лежати у сонці
Занімілий німий
***
Зорями всіяне небо
Не у мене вдома
А десь там
Де не палають вогні міста
Де намисто смогу не прикрашає
Обрію
***
Ніч
Тінь листя на стіні
Неначе пазурі камуфляжу
Світло ліхтарів поблискує
Я силоміць переживу мимовільний страх
І доживу до ранку
***
Хіканське:
Собака дика( )я
Взаправдишній хіка я
Шолудивий Місяць погризений
Через вади гнобити-сь – превелебна хуйня
***
/b/тард розлінив-ся
Лише фапа на
Хентай і shёmales
А де, ссссука, дух свободи
Необмеженої, блядь,
Де він? Де?
Скі’ки можна скніти від горечі,
розділяти нидіння хік?
Ти ж бітард, анонімусе, блджад,
Де борня супроти брехливих,
зажерливих?
Наші піки – інет-під’єднання
Ом
Та й анархічне об’єднання лиць
Ми сумління мережі
Ерінії
Ймення нам – пів Леґіона
Сонм борнистів-учених майбутнього,
Що звитяг ліком півТори
Синґулярно с-прощені до Одиниці
***
Я вмить розганяю негоду
Сп’яну
Паровозом фонтаном поїздом
вагоном
З якого знімали в Нацгвардію
Лѣта двѣ тисячѣ штирнадц'ятово
Я - потік інформації з
українського суспільного несвідомого за Юнґом
За мною - з інтернетів, де люди.
З іміджборд несу культуру
Цих співців свободи:
Онанізмусів.
Учан, Січко, двач, доброчан, нічан, хатач
Усі виростили виховали
Інформаційних наркоманів
(Інфоманів)
Котрі ті'ки в мережі годні
На гойне спілкування
Хіка бореться з тентаклями темно-фіолетовими
Існування
Аби епічний вин здобути
Й осягнути вічности
зобачити
Зорі в тревозі
А Місяць - у комі
Уже кілька літ поспіль.
Малорослий вирвався гриб
До Сонця
Ярило по вінця заповнить енергією
Не-об-хідною
Вічности спів, цикл1чности Всесвіту ебстракт хіп-хоп
***
Легка наркоманія:
Як пилосос засмоктує сам себе
І не може засмоктати.
Так і небо
Лоно, яке вічно родить
І не може вродити
Плід, зачатий
З душ ненароджених
Постмодерністів
***
Стер усі руки об самітність.
Життя моє єдне. Ні,
Не зароблю варган-дримбу, перекуповуючи
Вагани
Та перепродаючи гопникам.
Гарно в Гарлемі миколаївськім
Дворові терки
По-вкраїнськи
Квасопиводень попив.
Там зе доорс
Чи то Дамблдоръ
співає щедрівку
Чи то бомж Завокзалля
Шляхетний
П'є перцівку
Для Натхнення?
Вогник - сиги
в тьмі
Сонце.
петра І
ще
не
вбили
він крисом васабі
спалює мову.
***
Даждь Бог сховав-сь
Спозаранку
Дощ заскочив уконтакті на балконі
Куряче-фруктовий
Dj Bal`konský застиг у давніх спогадах (twitter-ських)
Дих розквіт од красної вроди негоди
Таж у природи немає негоди
Хіба барви різноманітні
Аби зафарбити свѣт
У щораз нове
І веб-ЗМІ’шні метеорологи вряди-годи
На диво правильно були передрекли
Свободу неодшліхвовану
Чесну і без брехнѣ
Τετραγράμματον я розлив
у хаті
Йму підмоги від породжень
пресподниці.
Місяць уповні (якраз ри́ч’юал ґоєтичний)
НаЯРює темних рицерів
виростити з глибу глиби,
Що донедавна живою була,
куций моріг злоби,
Винайти зі споду ці
Пожухлі від яду-трути кібер-травинки – ґо в палий пробіг
Прокрастинація – ГрѣХъ
Найгірший
Найплохший
Особливо, для чот, сотень, загонів
Зла.
Сила-бо темна(я) має звагу
+ мертві (душею гуманною) съраму не ймуть
Далебі, це є хвакти
Та чортмає в демонольоґії об’єктів вивчення – щастія
здорового, ті’ки кривда
Ані гичъ тями про тоўкову любоў
.Прикро.
***
Τετραγράμματον я розлив
у хаті
Йму підмоги від породжень
пресподниці.
Місяць уповні (якраз ри́ч’юал ґоєтичний)
НаЯРює темних рицерів
виростити з глибу глиби,
Що донедавна живою була,
куций моріг злоби,
Винайти зі споду ці
Пожухлі від яду-трути кібер-травинки – ґо в палий пробіг
Прокрастинація – ГрѣХъ
Найгірший
Найплохший
Особливо, для чот, сотень, загонів
Зла.
Сила-бо темна(я) має звагу
+ мертві (душею гуманною) съраму не ймуть
Далебі, це є хвакти
Та чортмає в демонольоґії об’єктів вивчення – щастія
здорового, ті’ки кривда
Ані гичъ тями про тоўкову любоў
.Прикро.
***
Тяжка героїнова залежність:
Постъ-чорнобильськѣ Анциболоти у пôдкийôвськихъ вальпургоналіяхъ
Українські чорнії гемо́ни
Чортяки зі споду купиння,
куці з Поліських боліт,
Знані як Анциболоти
(З'являлась легенда, може fake’ова,
Бо сюжет там як у хвентазі
Буцімто це мутанти-лісовики
Житомирщини та Чернігівщини
Рівенщини
Робом справним падковитим і ладним
Працювали в лісах на
Тири-пири! Увага!
Око-лицях Прип'яті (либонь, раділи життю й давали п'ять одне одному од сього всього милого), себто в зонѣ ризику
Чорнобильської АЕС
Що затим (після ґлобальної частково апокаліптичної катастрохви, нестихійного лиха, бѣдства неприроднього, штучно закриворученого за недоглядом), зашкварились радіанекдотивним опроміненням
Підвищеним
,
Зашкалюваним
.
)
Тож, поїхали дідьки-Анциболоти вперше на всесьвѣтні змагання
темних сил Зла
Де визначали найжвавіших
злодіїв злочинців злокоїв злоробів і хіпстерів-blackmetal’істів
Що всі мусять вигравати конкурси загибельнії
Лихі
Підлії
Антигеройські
Ще й андерґраундні, дідько...
Горопахи- люди та істоти, добрі й невтральні маґічніїї,
Через невѣдання дозволяли і до сѣх пор дозволяють
Сей шабаш улаштовувати
Під Києвом, столицею України
Вальпургієва Ніч єго ймення
Знамените
Традиційне зібрання племени лиховісного
Інфернального
Інфантильно-злозичливого
(Нє, не /b/тарди, тє не вилізуть з хати, хіки ж))))00
Наші чорти поліські, як і всі резиденти первого туру,
Спершу
бухали дули лайтово
Нюшили порох
По черзі, цикл1чно;
В душ маґічних заклинаній
По цьому освѣжити-сь
Спѣшили
У струменях потойбічних їхніх понад міру незвичних;
Містично захилитався сьвѣт
Аж кванти дрижджать дриґотять орґазмують
Од напруженьки
Відтак - шаманськії танці й glücken:
Масовими надкількісними надприродніми зграйніми закляттями Тьми
Шабаши́ти
Створюють паралельні сьвѣти, бед-trip'и, історії-story, fables du mals, крутійські пригоди
Закайхвовані, уконтентовані
Вкомплектовані
Достотно брудними й кривдними хартами ♥
Адъо́вими волоцюгами
З алкогольною ямою в чаркі
З недавньо стартанутим під синькою завсігди голімо-приторно-незамінним для анти-брахмачар'ї чаром збавлення від (лукавого, лол, ні, прост шуткую пласко))))00
тож - од мужчин (звитяжних мов Aχιλλευς, зацних заможних нібиб Μίδας, вумників як Hemingway чи Ulisses, роздольних як Witman, природніх начеб Robertson Jeffers, що він у любителів птиць прихильників панування Гай'ї викликає викосмічує кайхв
вистригає з нутрощів темної ночі тягу до справжньої безборонної Волі; мужчин, ладних і готових - Завжди готов! - зробити навколишнє трошічки лучче, на порядок краще соціально згуртуватись, і не нити, а спрагло одбивати свої законні права - Громадянина любої рідної нені) - задля маґнітних принад (або принадних маґнітів) самиць (тьолок куропаток лагідних тугих пьозд тупих), і – reverse – од грѣшних дівчаток-спокусниць-звабливиць-вільних (мов Ева Еденськая, d'Arc, Σαπφώ і ще кілька їх було́) - для самцów (неконтролованих пузанів череванів ненажер-їх мистців интелектуалів прихіпстуровандних смердючих мужністю жирних хуїв)
Хвильку ўваги! Ми же жъ на шабашѣ!
З заплямованою честю
З невідмитими від крови руками
З поїденою надшвидкісним Хао́сом чемністю
Закінчується все дійство нечисте хорошим - орґією:
- Між вѣдьмами та чортами
- Між упирями й суккубами
- Між вовкулаками й керберами-суками
- Між Éire лепреконами й повіями-индивідуалками українськими
- сатирами й німхвами
- асасінами і ніндзіхами
- чорнокнижниками та necro’мантихами
- шиваїтами й Kālī служительцями
- DoTa’рами-pro та мілхвами, матерями дітей Люціпера
- Між підводними (мо’ на чверть марсіянами) зглибо́ку чудовиськами
Голодними (вѣчно) 8===3
Та порноактрисами Маріянськими süper_hi-tech’нічними (.)(.)
(Як у ногом’ячі Mara Donna
(до речі, сей тоже там був
героїн нюхав-дув
По existen’ції текло
А в рот не попало)
…
Аж раптом оповідальникові, міні
Межи очей, межи брів
Один мотив-
чик
Гик! Гик! Кви-кви пиґсквиіііііл! Гикъ!
Гикавко, іди геть
Шо ти напала? >:-(
Ха! злякалась?
Спазми діяхрагми одкаснулись
Од коша розвернулись
І гайнули геть сьвѣт заочі
А я зостався
спокійний
Між усими усѣма. ьнімА
***
Проходить-чвалає повз новачок
n00b, салаґа, козачо́к, пахо́лок
Альбо-то паки ньюхваґ
(Кому як дужче до шмиги
Називать, хтозна)
Єго хідъ – здоровий
Єго хода – (г)екзотичненька
Свойою свѣжою моццю
Свойою навалою в зриві покровів
Знову
Викриває(т) хибні-прехибні риси
Хвацько зорґанізовані
У вольєрї
Пост-индустріяльного
Суспільства
По крику
Посполитихъ
Визначмо th’ези – чмоъ-:
шнѣ
1. Споживацтво – замість созіданія – одне нажывотіваніє – не доброжитнє – на штучних; не; конче; життьо-потребних обновах. Пересичення до тошно́ти благом, нудьга в усі поля. Знову блювати, знову.
2. Ма́ркетинґ. Rule’ить, править, кермує, стерном керує, neo-cortex годує (лайном). Кепітанъ $ інхвормаційної схвери учить, що ж людям платоспроможним «воістину»* (*-гиронія-) треба. Доста хвальшивий комертшійний гіпноз, мас-психозъ, зомбихвікація.
3. Інтернет побільшости сотворив ексклюзивний аддікт. Юзери, о Пречистая Приснодѣво, в
Угарнім
Соцмережевім
Болоті гублять (ся) (бля)
Индивіду(в)альність
Иніціятивність
Соціо-навички
Навіть Обізнаність Осягоздатність про сей
Мін(л)иво-мо́зковий сьвѣтъ
Звилин – досі-не-вѣриться-шо-така-немôжлива-химерія-(г)еволюційна-як-людяність-интелект-розум-сьвѣдомість-з’явились – весь мікро-сьвѣтъ, миръ повноцѣнний
І ці зморщені звивинці
Мали змогу ще дальше завше pro’ґресувати, розвиватись, само-реалізуватись, вдосконалити (г)ерудиції вдачу, черпати духівне́ зълото
Зо скарбниці людської таємницѣ.
Колиски осьвѣти,
Просьвѣти
Коли вміти
Користувати
Вільнодоступним ко́нтентом
Копілехт одхищати
бути піратом
у фреґаті зично
гойного Духу Вебу.
Звільнення розуму від шаблонів
завдяки роздиранню сліп анонами;
й самотужньому ми́слінню.
Отсе три негаразди жірнії
Що по суті just ‘nother brick
будуючи резервацію розвою
Розкришімо на прахъ перепони
Що вони, переповнюють чашу терпіння, заважають нам конче
Стати (г)ехвективнішими пост-х’юмане
От тоді й зажиємо, без «бе»:
Лѣпо, хвайно,
дивно-хватально
безболісно безстраждально – в дружбѣ й мирѣ,
у construct’ивній навзаємній дії
Штшастячка.
***
Блаженний післясмак
Букетъ з дерев'(л)янної плоти
+
Це-два-аш-п'ять-о-аш присмак спирту
+
Aroma хвантазії
+
Солодке сперте повѣтря
По ті́м, по смик-смик пальним, одкриваю секретъ:
(Хвакторъ неочікуваности
Найлѣпше грає ролю)
для героїў з шишками від сосен
на латах
(бринчатьвисять)
і з узірцями килимів персидських
на шатах
(вгалюциногенуюють мислесхверу)
І кажен має пса-чорнобривця
Що шаткує
Върагів-проходимців-волоцюг-
На капусту
Римодехвіцит габаритами
То́нкими
виповнюю нехватку вербо-мелодіку
ритмо(римами)творчою власною
Взапахуй мѣжъ рядками розпашіле
Відставъ депресивне
Па-любэ=
вз'оре подвір'я очей
під каструлею маківки
грає въ кості
переможець
шансоном блотняком помізкôв'я
репом неполіткоректого суголосся
dubstep-i-breakcore'ом емоцій і мрій
меthадоновим πάθος'ом #sludge'у
стоўнер-д00мовим за серце беренним пустельним
american cascadian black
Θr'оjдизмом blastbeat'ує death zаліzо
перорально дриґжджить ґрайндкоръ
метикує наднайнесерйознішим та бойким загальним ебстракт irony хіп-хапъ
по-хвільозовськи
причинним suicidal BM
s.w.a.g.-ом pop'сятого R'n'B
той-ш(ч)о-одъ-бухла-захлинувся-блювотою
з клюбу 27
Джимі Гендріксомъ
***
Класно дѣйсно
Ритмом
Б'є
У
Такт
Періщить
Так, далебѣг, наче збѣглось...
Коли клево
Час бѣжить швидше
Нêж(ели)
Босоногий Старець
Лікує
ôтъ
Вошей
сьвôй Нôж
Крицевий
Строгий
до Ворогôв
Хтивих
Вчу(й)
Даждь Бôг днесь
Ширнеться
Неосяйним молодецько-степом і чорноземом.
А го́рі (на могильнику козацькôмъ)
Я хиляю
з Кухля Неба неймовѣрної
бражної Даждьбога кревцѣ
Йму вѣри лише жовто-голубим
і червоно-чорним прапо́рам святим. До самої смерти.
***
Бонус
Завдяки юним активникам поетичним удавалось виступати часто. Тож - пару низькоякісних відев:
Це 28 червня в рок-барі "Перехрестя".
***
Літературно-музичний вечір просто неба 13 липня
Ідея проведення заходу просто неба - чудова. Як ковток свіжого кисню після ядушливих приміщень рок-барів. Втілення теж на рівні. Зібралась хороша компанія.
***
Виступ у Дзен-кафе 2 серпня.
***
Буду радий вашим коментарям, критиці, відгукам тощо. Тільки прошу щиро - побільше агресії, чорнухи, наклепів, інтриґ, проклять і траленґу. Без срачів на блозі нудно.
***
P.S. Вам подобаються мої вірші? Хочете потримати їх у руці? Держать при собі? Перечитувать коли-не-коли? А коли? Та коли тільки серце забажа. Це не проблема в майбутньому - оскільки я збираюся видати поетичну збірку, яку розповсюджуватиму між усіма охочими задарма. Єдина проблема в сьогоденні - бракує грошей. Меценатів не маю, тож уся надія на свій трудовий горб і шанувальників моєї поезії. Підтримай отчизняне мистецтво гривнею! Бодай 2-3 грошових одиниці - це вже щось, це вже допоможе. Скинути меценатство можна на картку жидо-бандерівського ПриватБанку 5211 5373 3371 0981. Ім'я власника вам відоме. Дякую за увагу.