Часто чув про унікальність галицьких говірок, зустрічав збірки діалектних слів Галичини. І це добре, що галичани зберігають такий високий рівень регіональної свідомості. Єдине моє зауваження полягає в тому, що варто від них учитися та не забувати про власну малу батьківщину.
![Скіфські воїни Артем Бебик]()
век! - геть звідси!
сухібздя - худа людина
худорба - худа людина
політайка - гуляща дівчина
басина - колодязь, криниця
гарман - тік
бобочка, бобка - футболка
наверле - іншим боком, навпаки, навиворіт
![Етнографічні райони України Артем Бебик]()

***
Я народився та виріс у Миколаєві, до 19 років розмовляв російською (вірніше миколаївською говіркою російської мови), а потім в силу певних обставин вирішив перейти на українську та перейшов. Від самого початку моєю метою було засвоїти сучасну українську літературну мову (що я зробив за допомогою наполегливості та усвідомленості). Проте згодом я помічав, як мої бабусі та дідусі, уродженці сіл Миколаївщини та Кіровоградщини, вживають гарні українські слова, які я ніде не зустрічав ні в літературному вжитку, ні в розмові з україномовними людьми з інших регіонів. Я почав потроху записувати слова, щоб передусім використовувати їх у власних творах, віддаючи цим пошану рідному регіонові - степові діалектизми я вже чув не тільки від рідних, але й від студентів з області (більшість з яких, на жаль, соромляться свого "суржику").
Отже, усіма напрацюваннями я хочу поділитись із загалом. Сподіваюся, усвідомлення відносної автономності нашого регіону в лінгвістичному плані допоможе ставитися до нього прихильніше.
***
Словник степового діалекту:
шерепа - дурепа
кундибаситься - збирається дощ
лейба - лежень
лярва - курва
цвірінчати - щебетати
кавелик - шматок лайна
викобенюватися - вибрикуватися, вимахуватися, вийобуватися
скоцюрбитися - згорбитися, зжатися, скукожитися
швендяти, тинятися - вештатися, шлятися
швендяти, тинятися - вештатися, шлятися
триндичиха - та, яка багато базікає високим голосом
сухібздя - худа людина
худорба - худа людина
політайка - гуляща дівчина
басина - колодязь, криниця
гарман - тік
бобочка, бобка - футболка
наверле - іншим боком, навпаки, навиворіт
***
Наразі слів небагато. Утім, гадаю, я ще не раз почую нові діалектизми Миколаївщини, тому оновлюватиму даний пост за потребою.

***
Мені неприємно чути, коли говори Миколаївщини називають суржиком, роблячи при цьому грубу помилку, яка може мати далекі неприємні наслідки (наприклад, той же сором студентів з області за свою мову). І справа навіть не в тому, що я вважаю, що суржику не існує - натомість, на мою думку, це лише зневажливий ярлик (за радянських часів з презирством ставилися до української - у незалежній Україні вже не можна, тому знайшли козла відпущення в східних українських діалектах; з моєї бабусі сміялися, що вона балакала українською, тепер сміються з тих, що балакає "суржиком"). Я свою думку не нав'язую, проте називати автохтонні українські діалекти вульгарним змішанням української та російської - нонсенс.
Цікаво було б почути ваші думки з цього приводу. Секція коментарів уся для вас.