Дещо вагався, але все ж таки вирішив коротко написати про літературний вечір, що відбувся 12 грудня в антикафе "Молоко" (антикафе - це таке кафе, коли платиш не за питво й хавіч, а за проведений час). Вагався через те, що, як на мене, подія не дуже визначна. Проте виступати на заході мені особисто дуже сподобалося - і, гадаю, враженням варто поділитися.
![Артем Бебик]( "Літвечір в антикафе \"Молоко\"")
Перш за все, я нарешті побував у наймоднішому найхіпстерськішому закладі Миколаєва. Дизайн там досить елегантний і мінімалістичний, дещо нагадав луцьке арт-кафе "Друзі Forever", де я недавно виступав, хоча в останньому, звісно ж, затишніше. Як на мене, оздоблення "Молока"дуже добре підходить для мистецьких заходів, аби послухати поезію в щільній концептуальній атмосфері та накліпати інстаграмоподібних фоточок для задоволення ока. І якщо з другим, судячи з наявності милих дівчат з дзеркалками, усе було ок, то з першим, на жаль, не все так райдужно.
Захід був просякнутий незрозумілим і непотрібним офіціозом, котрий дещо псував налаштування на вільну творчість. Особливо здивувала заготовлена чеканна промова в кінці - про літературу в стилі радянських підручників - наче ми були не на молодіжному поетичному вечорі, а на засіданні компартії. Я подумав - з чого б це? І потім згадав, що в організаторах заходу стоїть Студентська Мерія. Не буду судити, добре чи погано, що держава дісталася вже до неформальних літературниківу нашому місті, проте офіціозний фарсповеселив старого доброго анархіста в мені.
Стосовно ж публікимушу висловити тільки симпатію. Ми багато не спілкувалися (що було викликано вузькими часовими рамками - організаторша навіть безцеремонно намагалася перервати мій виступ, кажучи, що час оренди добігає кінця; щоправда на пропозицію накинути червончик особисто від мене за зайві кілька хвилин не пристала; врешті-решт я все одно дочитав), проте аудиторія виявилася уважною, люди реагували дуже щиро та прихильно. Про це свідчить і те, що люди після виступу підходили й особисто дякували. Читати їм вірші та базікати у перервах між ними, як я люблю, було суцільним задоволенням. За що я вельми вдячний - адже заради такого й виступаю.
Скласти власної думкипро виступаючихне можу, бо спізнився та прийшов на самий кінець через роботу. Проте можу переповісти відгуки присутніх, яким нема підстав не довіряти. Основним моментом критики було те, що захід не мав магістральної концепції, через що читання представляло з себе суцільний різнобій - а це не дуже добре для сприйняття поезії, коли мусиш постійно перескакувати увагою з одного на інше, причому кардинально відмінне. По-друге, виступало мало досвідчених поетів, які вміють захопити увагу публіки, що, звісно ж, позначилося на якості читання не найкращим чином. Утім, не страшно - усе буває вперше, головне не припиняти розвиватися. Бажаю тільки удачі.
Я ще на виступі казав, що пообіцяв Анастасії Лемке прочитати нові вірші - і прочитав. Хоча її не виявилося на літвечорі. Отже, викладу поезії нижче - нехай вона та інші, хто не дістався в цей четвер до "Молока", зацінять.
Кожна мить важлива
Та не хапай
А бережи.
05.12.2013
Що тебе гнітить?
Зазирни туди
І побачиш, що так треба.
18.11.2013
Любов матері
Не сховають, не закриють
Навіть її забобони обивателя.
08.11.2013
Сонце
Вічна пляма
На небі
В голові
08.11.2013
Оце відчуття
Що щось навколо не те
Що щось у людях не так
Без нього нікуди
11.11.2013
Література
Це творчий екстаз
Коли відчуваєш, що він просто є.
18.11.2013
З роботи, на роботу
Монотонна суєта.
Єдина втіха - голуби,
Що літають між домами
І сидять на дротах.
29.11.2013
Я дивлюся на небо
А бачу прекрасну картину
Що веде в інший світ
30.11.2013
Що за дебіли бояться
Самотності?
Я мрію про неї щодня.
01.12.2013
Почуття провини
Не намагайся мене з'їсти
Я-то знаю, що всі люди - будди і святі.
05.12.2013
Я Вічний Маргінал
Бо я ніколи В
А завжди Між
13.11.2013
Хто був на літвечорі та має повніше враження про нього - ласкаво прошу до коментарів. Тим паче що чим більше думок, тим повніша наша загальна картина світу. А хто не був на заході, не хвилюйтеся - вашим коментарям я також буду вельми радий.
***
Перш за все, я нарешті побував у наймоднішому найхіпстерськішому закладі Миколаєва. Дизайн там досить елегантний і мінімалістичний, дещо нагадав луцьке арт-кафе "Друзі Forever", де я недавно виступав, хоча в останньому, звісно ж, затишніше. Як на мене, оздоблення "Молока"дуже добре підходить для мистецьких заходів, аби послухати поезію в щільній концептуальній атмосфері та накліпати інстаграмоподібних фоточок для задоволення ока. І якщо з другим, судячи з наявності милих дівчат з дзеркалками, усе було ок, то з першим, на жаль, не все так райдужно.
Захід був просякнутий незрозумілим і непотрібним офіціозом, котрий дещо псував налаштування на вільну творчість. Особливо здивувала заготовлена чеканна промова в кінці - про літературу в стилі радянських підручників - наче ми були не на молодіжному поетичному вечорі, а на засіданні компартії. Я подумав - з чого б це? І потім згадав, що в організаторах заходу стоїть Студентська Мерія. Не буду судити, добре чи погано, що держава дісталася вже до неформальних літературниківу нашому місті, проте офіціозний фарсповеселив старого доброго анархіста в мені.
Стосовно ж публікимушу висловити тільки симпатію. Ми багато не спілкувалися (що було викликано вузькими часовими рамками - організаторша навіть безцеремонно намагалася перервати мій виступ, кажучи, що час оренди добігає кінця; щоправда на пропозицію накинути червончик особисто від мене за зайві кілька хвилин не пристала; врешті-решт я все одно дочитав), проте аудиторія виявилася уважною, люди реагували дуже щиро та прихильно. Про це свідчить і те, що люди після виступу підходили й особисто дякували. Читати їм вірші та базікати у перервах між ними, як я люблю, було суцільним задоволенням. За що я вельми вдячний - адже заради такого й виступаю.
Скласти власної думкипро виступаючихне можу, бо спізнився та прийшов на самий кінець через роботу. Проте можу переповісти відгуки присутніх, яким нема підстав не довіряти. Основним моментом критики було те, що захід не мав магістральної концепції, через що читання представляло з себе суцільний різнобій - а це не дуже добре для сприйняття поезії, коли мусиш постійно перескакувати увагою з одного на інше, причому кардинально відмінне. По-друге, виступало мало досвідчених поетів, які вміють захопити увагу публіки, що, звісно ж, позначилося на якості читання не найкращим чином. Утім, не страшно - усе буває вперше, головне не припиняти розвиватися. Бажаю тільки удачі.
Я ще на виступі казав, що пообіцяв Анастасії Лемке прочитати нові вірші - і прочитав. Хоча її не виявилося на літвечорі. Отже, викладу поезії нижче - нехай вона та інші, хто не дістався в цей четвер до "Молока", зацінять.
***
Кожна мить важлива
Та не хапай
А бережи.
05.12.2013
***
Що тебе гнітить?
Зазирни туди
І побачиш, що так треба.
18.11.2013
***
Любов матері
Не сховають, не закриють
Навіть її забобони обивателя.
08.11.2013
***
Сонце
Вічна пляма
На небі
В голові
08.11.2013
***
Оце відчуття
Що щось навколо не те
Що щось у людях не так
Без нього нікуди
11.11.2013
***
Література
Це творчий екстаз
Коли відчуваєш, що він просто є.
18.11.2013
***
З роботи, на роботу
Монотонна суєта.
Єдина втіха - голуби,
Що літають між домами
І сидять на дротах.
29.11.2013
***
Я дивлюся на небо
А бачу прекрасну картину
Що веде в інший світ
30.11.2013
***
Що за дебіли бояться
Самотності?
Я мрію про неї щодня.
01.12.2013
***
Почуття провини
Не намагайся мене з'їсти
Я-то знаю, що всі люди - будди і святі.
05.12.2013
***
Я Вічний Маргінал
Бо я ніколи В
А завжди Між
13.11.2013
***
Хто був на літвечорі та має повніше враження про нього - ласкаво прошу до коментарів. Тим паче що чим більше думок, тим повніша наша загальна картина світу. А хто не був на заході, не хвилюйтеся - вашим коментарям я також буду вельми радий.